Енергетична цінність біогазу

Біогаз, вироблений з органічних відходів, несе в собі значний енергетичний потенціал, який може бути ефективно використаний для виробництва теплової та електричної енергії. Розуміння енергетичної цінності біогазу є ключовим для оптимізації його використання та розширення можливостей застосування. Біогаз, що виробляється переважно з аграрних відходів, складається з метану (СН4), вуглекислого газу (СО2), а також містить незначні домішки інших газів. Метан в біогазі — це основна горюча складова, що визначає його енергетичну цінність. Метан може виділяти велику кількість тепла під час згоряння — до 39,8 МДж на кубічний метр, що еквівалентно близько 11 кіловат-годин енергії. Це робить біогаз цінним ресурсом для виробництва електричної та теплової енергії. Якість та кількість біогазу, що виробляється, безпосередньо залежать від типу та складу органічних відходів, які використовуються для анаеробної ферментації. Наприклад, відходи, багаті на жири, зазвичай дають більше метану порівняно з тими,  Середній вихід метану з різних типів біомаси може варіюватися. В загальному, з 1 тонни органічних відходів можна виробити від 200 до 800 м3 біогазу, в залежності від умов ферментації та властивостей вхідної сировини. Хоча вуглекислий газ не вносить вкладу в теплову енергію біогазу, його присутність необхідна для регулювання процесу ферментації. Видалення СО2 з біогазу підвищує його теплотворну здатність, перетворюючи його в більш чистий і ефективний біометан. Способи використання біогазу. Біогаз та біометан мають великий потенціал для використання в різних енергетичних системах, зокрема у забезпеченні відновлюваної, стабільної та чистої енергії. Ці технології відкривають нові можливості для зменшення викидів парникових газів, забезпечуючи при цьому економічну вигоду та сприяючи сталому розвитку.

 Дигестат – високоефективне органічне добриво

Дигестат — побічний продукт виробництва біометану. Його використання в агропромисловості відкриває широкі можливості для підвищення родючості ґрунтів, покращення їх структури та забезпечення високих врожаїв. Це рідкі або напіврідкі рештки, що залишаються після анаеробного зброджування органічних матеріалів у процесі виробництва біогазу. Таке добриво вирізняється високим вмістом поживних речовин, таких як азот, фосфор, калій, мікроелементи, що є ідеальними для підтримки здоров’я рослин та родючості ґрунту. Особливості та переваги дигестату: За даними досліджень, дигестат може підвищити вміст органічної речовини в ґрунті на 10-20%, що сприяє збільшенню врожаю культур на 15-25% порівняно з традиційними мінеральними добривами. Витрати на внесення дигестату на поля становлять приблизно 30-50% від вартості мінеральних добрив, забезпечуючи схожу або вищу результативність. Ці розрахунки підкреслюють не тільки екологічну, але й економічну вигоду від переходу на органічні добрива. Використання дигестату як органічного добрива є важливим кроком до сталого аграрного розвитку. Його застосування дозволяє не лише значно покращити структуру та родючість ґрунтів, але й зменшити залежність від хімічних добрив, що є критично важливим для екологічного здоров’я сільськогосподарських угідь. Інтеграція дигестату у системи землеробства може сприяти підвищенню ефективності використання ресурсів, збереженню біорізноманіття та зменшенню екологічного навантаження.

Відходи як джерело енергії: з чого роблять біогаз?

В умовах глобальних викликів зміни клімату та необхідності зниження залежності від традиційних джерел енергії, Україна має зосередитися на розвитку виробництва біометану. Ця стійка тенденція не лише сприятиме ефективній утилізації органічних відходів агропромислового комплексу, але й відкриває нові можливості для забезпечення енергетичної незалежності країни. Виробництво біометану шляхом анаеробної переробки відходів відкриває значні можливості для сталого розвитку, зокрема у сфері агропромисловості. Використання органічних відходів, зокрема від тваринництва, не лише сприяє утилізації ресурсів, але й перетворює їх на цінне джерело енергії. Цей процес, званий ферментацією, включає використання гною, гноївки та інших аграрних відходів, змішуючи їх з відходами харчової промисловості для підвищення енергетичної цінності. Важливість біогазу, особливо в контексті зміни клімату та зростання енергетичних потреб, не можна недооцінювати. Відходи тваринництва, як основне джерело для виробництва біогазу, включають гній та гноївку, які є результатом життєдіяльності тварин. При анаеробному розкладанні цих органічних матеріалів в умовах відсутності кисню утворюється біогаз, що містить метан, який є потужним джерелом енергії. Кількість біогазу, яку можна отримати з різних типів відходів, значно варіюється. Наприклад, з одного кубічного метра відходів можна отримати від 20 до 25 кубічних метрів біогазу, що підтверджує його високу енергетичну ефективність. Для досягнення максимальної вигоди, аграрні відходи можна змішувати з відходами, що мають високий вміст сухої органічної маси, такими як відходи харчової промисловості. Це не лише покращує виробництво біогазу, але й сприяє ефективній утилізації відходів. Аграрні відходи, зокрема від рослинництва та тваринництва, можна поділити на кілька категорій. Сільськогосподарські відходи включають рідку гноївку та твердий гній, а також енергетичні культури, які можуть бути використані безпосередньо для виробництва біогазу. Промислові відходи включають крохмаль та відходи від скотобоєнь, що також можуть ефективно перероблятися. Крім того, органічні відходи з господарств та комунальні стоки вносять важливий вклад у виробництво біогазу. Важливим аспектом використання відходів для виробництва біогазу є зберігання та підготовка матеріалу. Правильне зберігання відходів дозволяє зберегти їх енергетичну цінність та доступність протягом року. Наприклад, відходи зберігають у спеціальних ємностях, що захищають їх від розкладання та забезпечують необхідні умови для подальшого використання у виробництві біогазу. Таким чином, біометанове виробництво не лише сприяє екологічній утилізації відходів, але й відіграє ключову роль у забезпеченні енергетичної безпеки та сталого розвитку. Використання органічних відходів як ресурсу для виробництва біогазу є пріоритетним напрямком у сучасних умовах зростання енергетичних потреб та прагнення до “зеленої” економіки.

Україна впроваджує обов’язкове використання біопалива у транспортній галузі

4 червня Верховна Рада України ухвалила історичний закон №3356-д, який вводить обов’язкове використання рідкого біопалива у транспортній галузі, підкреслюючи стратегічний крок країни до екологічної стійкості та енергетичної незалежності.  Закон, що зобов’язує національних виробників та гуртових продавців пального інтегрувати в свою продукцію 5% рідкого біопалива, отримав підтримку 235 депутатів. Ця ініціатива має на меті значно зменшити залежність України від імпортованих енергоресурсів та покращити якість повітря. З 1 травня 2025 року, коли норма вступить в силу, всі види моторних палив — бензин, дизель, та газ — що продаються на території України, мають містити вказаний відсоток біокомпонентів. Впровадження цієї політики, як зазначається в пояснювальній записці до закону, піднесе використання біопалив в Україні на якісно новий рівень. Завдяки цьому, очікується не тільки зростання завантаженості місцевих спиртових заводів, але й стимуляція суміжних галузей. Таке нововведення сприятиме створенню нових робочих місць і залученню інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх, у перспективний сектор відновлювальної енергетики. Крім того, застосування біопалива значно знизить викиди шкідливих речовин у атмосферу, що допоможе Україні наблизитись до дотримання екологічних стандартів Європейського Союзу. Щоб забезпечити дотримання нових правил, введено штрафи для тих заправок, що не дотримуються нормативів. Зокрема, продаж бензину без належної кількості біопалива може призвести до значних фінансових санкцій — семи прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожні 1000 літрів реалізованої партії. Цей закон є свідченням стратегічного підходу України до зеленої трансформації та є важливим кроком на шляху до сталого розвитку.

Український біометан на європейський ринок

Біометан як альтернативне джерело енергії стає все більш привабливим на європейському ринку. З розвитком технологій і збільшенням попиту на “зелену” енергію, Україна має всі шанси стати одним із ключових гравців у цій галузі, завдяки своїм природним і технологічним ресурсам. Висока ціна на біометан: фактори та перспективи Ринкова ціна біометану в Європі є досить високою і складається з двох компонентів: вартості як енергоресурсу та премії за “відновлювану” складову. Максимальна ціна на біометан може бути значно вищою за ціну природного газу, завдяки високій готовності споживачів платити за екологічну чистоту продукту. Україна на агро-енергетичному ринку Європи Завдяки обширним сільськогосподарським угіддям, Україна має унікальну можливість виробляти біометан з аграрних відходів, зокрема з гною, що дає їй переваги вартості виробництва на тлі інших європейських країн. Великі та середні аграрні підприємства створюють оптимальну основу для розширення виробництва біометану. Європейські амбіції та український потенціал Європейський Союз оголосив про амбітні плани виробництва біометану в рамках програми REPowerEU, передбачаючи досягнення показника в 35 мільярдів кубічних метрів щорічно до 2030 року. Україна може забезпечити до 20% цієї потреби, відіграючи ключову роль на ринку біометану, завдяки своїй географічній та ресурсній перевазі. Наразі український агробізнес і біогазові заводи, які вже працюють, здатні в короткі терміни наростити обсяги виробництва та забезпечити економіці країни значні надходження від експорту. Враховуючи всі ці аспекти, Україна не тільки може, а й повинна стати значним гравцем на європейському ринку біометану, утверджуючи свою роль як енергетичної держави нового типу.

Біометан як новий напрямок експорту для України

В останні роки український біометан опинився на порозі значного прориву на європейські ринки, завдяки новому законодавству, яке регулює його експорт. Попри існуючі обмеження на експорт природного газу, ухвалені закони та регуляції дозволяють відкривати двері для біометану, вирішуючи питання митного оформлення та сертифікації. Які зміни вніс новий закон? Нове законодавство дозволяє вирішити ключові питання, пов’язані з експортом біометану. Це включає введення чітких вимог до сертифікації сталості продукції. Зокрема, кожен виробник має здобути сертифікат сталості за однією з схем, затверджених Європейською комісією, з яких найпопулярнішою є ISCC. Також, кожна партія продукту повинна мати документ про доведення сталості (Proof of Sustainability), що є вирішальним для ідентифікації біометану як сталого на міжнародному рівні. Реєстрація біометану та її вплив на експорт Іншим важливим кроком є створення національного реєстру біометану, що є невід’ємною частиною процесу експорту. Цей реєстр забезпечить не тільки внутрішній облік, але й міжнародне визнання, особливо після інтеграції з Єдиною базою даних біопалив ЄС (UDB). Поки що цей процес триває, але його завершення стане ключовим для спрощення експорту біометану в Європу. Виклики та перспективи для виробників Незважаючи на позитивні зміни, виробники стикаються з викликами, пов’язаними з регулюванням небалансів у газотранспортній системі. Вирішення цього питання потребує додаткових регуляцій, які дозволяють митне оформлення біометану тільки за попередніх обсягів, що були закачані у сховища і визначені за місяць до експорту. Це вимагає від виробників додаткової організації та може впливати на оперативність поставок. Хоча перед Україною ще стоїть багато завдань, вже зроблено значні кроки для входження українського біометану на міжнародні ринки. Налаштованість на дотримання європейських стандартів і законів дає підстави сподіватися, що у найближчій перспективі Україна зможе ефективно інтегрувати свій біометан у європейську енергетичну систему, відкриваючи нові можливості для національних виробників.

Україна розблоковує експорт біогазу до Європи

Верховна Рада України зробила важливий крок у напрямку стимулювання екологічно чистої енергетики, ухваливши закон “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану”. Цей закон дозволяє експорт біогазу до Європи через газопроводи та регулює митний контроль та оформлення біометану, який експортується за кордон трубопровідним транспортом. Це рішення відкриває нові перспективи для бізнесу та відображає поступовий перехід до зелених технологій. За даними Біоенергетичної асоціації, в Україні працюють 77 біогазових установок, які виробляють до 260 млн кубічних метрів палива на рік. Цей обсяг може бути перероблений на майже 150 млн кубічних метрів біометану. Прогнозується, що до 2030 року загальне виробництво біометану в Україні може досягти 1 млрд кубічних метрів на рік. Українські компанії вже активно працюють над розвитком проєктів з виробництва біометану. Більше 10 агрохолдингів розглядають можливість виходу на ринок біометану і планують будівництво понад 30 біометанових заводів із загальною потужністю виробництва понад 220 млн кубічних метрів на рік. Це створить додаткові можливості для розвитку аграрного сектору та енергетики. Експорт біогазу до Європи сприятиме диверсифікації джерел енергії, прискорить перехід до чистих технологій та залучить інвестиції в український енергетичний та аграрний сектори. Цей крок відображає стратегічну мету України стати лідером у зеленій енергетиці та сприяти сталому економічному зростанню країни.

Енергія та добриво з біомаси

У сучасному світі спостерігається ріст інтересу до альтернативних джерел енергії, серед яких виробництво біометану та органічних добрив з відходів сільського господарства стає все більш актуальним. Відповідно до прогнозів, Європейський Союз планує до 2030 року виробляти до 35 мільярдів метрів кубічних біометану щорічно, приблизно 20% з яких може забезпечити Україна. З урахуванням того, що енергетичний потенціал біомаси в Україні перевищує 25 мільйонів тонн нафтового еквіваленту на рік, виробництво біометану може стати не лише перспективним, але й важливим елементом стратегії енергетичної безпеки країни. Крім того, розвиток цього напрямку сприятиме децентралізації енергетичної системи та забезпечить надійне енергозабезпечення громад. Одночасно він принесе додаткові доходи аграрному сектору через реалізацію біомаси та виробництво якісних органічних добрив. Відтак, виробництво біометану має потенціал стати важливим фактором розвитку енергетичної та аграрної галузей України, сприяючи зміцненню енергетичної безпеки країни та підвищенню її конкурентоспроможності на міжнародному ринку.